Україна кардинально переглядає принципи фінансування наукової діяльності, щоб надати дослідницьким інститутам більш широкі можливості для розвитку та збільшення обсягів державної підтримки.
Цю інформацію повідомив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов в ексклюзивному інтерв’ю.
Кардинальні зміни у фінансуванні досліджень
Реформування наукової сфери відбувається за кількома ключовими напрямками. Пріоритетним є кардинальна зміна принципів фінансування наукових організацій.
"Необхідно визначити перспективні інститути з значними досягненнями, прогресивними фундаментальними дослідженнями, результативними практичними розробками та забезпечити їх додатковою підтримкою", – підкреслює Денис Курбатов.
В даний час в країні проводиться комплексна атестація приблизно 500 наукових інститутів. Ця процедура дозволить об’єктивно оцінити потенціал установ у здійсненні наукової діяльності.
"Оцінка проводиться не за територіальними масштабами або розмірами інституту. Використовується 37 критеріїв для визначення впливу науки на економічний розвиток країни, зміцнення обороноздатності, прогрес суспільства. Аналізується інтенсивність наукових публікацій, їхня якість, успішність у залученні грантового фінансування, партнерство з бізнес-структурами. Також враховується патентна активність, експертна діяльність та інші показники", – пояснює він.
Ітогом повинна стати інноваційна формула розподілу коштів.
"Вже підготовлено постанову про принципи додаткового фінансування. Прикладаємо максимальні зусилля, щоб фінансові ресурси надійшли в кожне підрозділ, кожну лабораторію і до кожного дослідника. Кошти надійдуть на придбання обладнання та розвиток установ. Проблем дійсно достатньо: від комунальних платежів до відновлення вікон, пошкоджених вибухами", – зазначає Курбатов.
Плани щодо кадрових змін
У поточному році державний бюджет вже включає додаткові 155 мільйонів гривень для реалізації першої фази – впровадження формульного фінансування провідних наукових інститутів аграрного та соціального профілів. Паралельно атестацію проходять організації наступних напрямків: природничо-наукового, технічного, біомедичного, гуманітарного та оборонного.
"Вже зараз очевидно, що великі авторитетні установи демонструють відмінні результати", – доповнює представник міністерства.
Як приклад він наводить наступний випадок. У 2024 році Інститут українознавства, який раніше підпорядковувався МОН, був інтегрований у структуру КНУ імені Шевченка. Незважаючи на початкові побоювання, інститут вперше в своїй історії отримав 2 з 4 доступних грантів в відкритому конкурсі – раніше він взагалі не мав проектного фінансування.
Завдяки ресурсній базі університету, включаючи грантове підрозділ, притоку молодих спеціалістів та збереженню штатного складу, майна і бюджету, інститут зміцнив свої позиції, залишаючись самостійним структурним підрозділом у складі вузу.
Заступник міністра підкреслює, що питання скорочення вчених та їх звільнення не розглядається.
"Ніхто не повинен позбутися роботи. Навпаки, спеціалісти, які перейшли в більш потужні організації, отримують розширені можливості для наукового зростання. Атестація не спрямована на ліквідацію інститутів. Основна мета – модернізація моделі фінансування науки. Безумовно, ми не збільшуємо фінансування в рази миттєво. Але створюємо умови для отримання більш високих зарплат, коштів на обладнання та розвиток", – підкреслює Курбатов.
Одночасно в Україні проводиться реформа наукових видань для протидії практиці "покупних" публікацій та придбання дипломів, дисертацій, наукових робіт. Цей тіньовий ринок в країні, згідно з різними оцінками, вже тривалий час перевищує 100 мільйонів гривень щорічно.
Крім того, стали відомі плани МОН щодо підвищення заробітної плати вчених.
