Чорнобильська катастрофа 1986 року залишила свій слід не лише в знаменитій зоні відчуження. Радіоактивні хмари поширилися по обширним територіям України, створивши складну систему забруднених земель, яка до сих пір впливає на життя тисяч людей.
Після аварії влада поділила постраждалі території на чотири категорії в залежності від ступеня радіаційного забруднення. Це визначало режим евакуації населення, обмеження господарської діяльності та розмір соціальних виплат. Найбільше постраждали 12 областей, серед яких максимальні рівні забруднення зафіксували в Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській областях.
Сучасна система зонування
Сьогодні діє спрощена схема з трьох основних зон, пояснюють в Держагентстві України з управління зоною відчуження:
Зона відчуження — територія повної евакуації 1986 року, де проживання населення заборонено.
Зона обов’язкового переселення — землі з критичним рівнем забруднення, де річна доза опромінення може перевищувати 5 мЗв.
Зона гарантованого добровільного переселення — території з меншим забрудненням, але все ще небезпечні для постійного проживання (понад 1 мЗв на рік).
Жителі третьої зони традиційно отримували доплати до пенсій у розмірі мінімальної заробітної плати, проте в нинішньому році порядок цих виплат був переглянутий.
Крім знаменитої зони відчуження, в Україні існують обширні території примусового та добровільного переселення, де колись випали радіоактивні опади
Проблема застарілих даних
Сучасне зонування формувалося ще в радянський час і практично не змінювалося за роки незалежності, хоча рівень радіації значно знизився, відзначає вчений і колишній перший заступник голови ГАЗО Олег Насвіт.
Остання масштатна дозиметрична перевірка територій проводилася в 2011-2012 роках. Уже тоді експерти рекомендували суттєво скоротити зони забруднення, але ці пропозиції не були реалізовані. Лише в травні 2025 року почалася нова паспортизація майже двохсот населених пунктів.
“Враховуючи, що з моменту аварії минуло понад 39 років, дози опромінення від основних радіонуклідів — цезію-137 і стронцію-90 — значно зменшилися. Це обґрунтовує необхідність перегляду існуючих обмежень на основі актуальних вимірювань”, — підкреслюють у відомстві.
Фінансове навантаження на державу
Система пільг для постраждалих від чорнобильської катастрофи створює величезне фінансове навантаження на державний бюджет. У 2014 році була скасована четверта зона з найменшим рівнем забруднення, а всі виплати прив’язали до можливостей бюджету.
На 2025 рік заплановано понад 2 мільярди гривень виплат чорнобильцям, проте реальна потреба складає майже 3,7 мільярда гривень, повідомляють у Міністерстві соціальної політики.
Військовий час ще більше обмежив можливості держави збільшувати соціальні витрати. Тепер фінансування частково здійснюється за рахунок міжнародних партнерів, включаючи Світовий банк.
Зловживання системою
Поки держава бореться з обмеженим бюджетом, деякі громадяни знайшли способи незаконно отримувати чорнобильські пільги. За даними Рахункової палати, за час повномасштабної війни в чорнобильській зоні “оселилися” 125 тисяч українців, утримання яких обходиться державі в 15 мільярдів гривень щорічно.
“Це роками працює як схема. Людей прописували в житло на тих територіях. Були випадки, коли в одному приміщенні реєстрували по 30 осіб, які там навіть ніколи не були. А вони потім судять у держави гроші”, — пояснює Олег Насвіт.
Пенсіонери в різних регіонах періодично протестують проти скорочення чорнобильських виплат
Загальна заборгованість по судовим рішенням щодо пенсійних виплат складає 83,6 мільярда гривень, з них 17,6 мільярда приходиться на виплати постраждалим від чорнобильської катастрофи.
Реформування системи виплат
Міністерство соціальної політики розробило новий законопроект, який обмежить отримання пільг тими, хто дійсно жив або працював на забруднених територіях з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року.
Пропонується встановити фіксовані виплати в розмірі 2361 гривні на обмежений період (3-5 років) без індексації. Альтернативний варіант — компенсації сім’ям, які мають радіаційно забруднені городи і не здатні безпечно вирощувати овочі.
Вже зараз багато пільг надаються з урахуванням сімейного доходу — за умови, що середньомісячний дохід на особу не перевищує 4240 гривень.
