Дослідження показало, що лише п’ять українських міст відповідають критеріям прозорості в роботі місцевої влади. В цих населених пунктах громадяни мають повноцінний доступ до інформації про діяльність муніципальних органів і можуть активно брати участь в міському житті.
Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, лідер партії “Слуга Народу” Єлена Шуляк.
Згідно з методологією оцінки, прозорість міст аналізується за 70 різними показниками. Критерії охоплюють ефективність роботи міських рад, якість публікації даних на офіційних платформах, доступність інформації про земельні та житлові питання, управління комунальним майном, соціальними послугами. Також враховується відкритість даних про гуманітарну допомогу, розташування укриттів і процедури компенсації за пошкоджене майно.
Статус прозорих отримали Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево та Львів. Однак найбільш тривожним фактом є те, що 72 міста залишаються непрозорими, при цьому середній показник прозорості по країні становить лише 41,6%.
Рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, підготовлений організацією Transparency International Ukraine, виявив населені пункти з найгіршими показниками. До них відносяться Конотоп, Могилів-Подільський, Золочів, Хуст і Білгород-Дністровський. Столиця країни традиційно демонструє посередні результати, зайнявши лише 26-те місце в рейтингу.
Влади Києва у 2024 році не змогли виконати навіть половини індикаторів прозорості в ключових областях, включаючи реагування на військові виклики, управління комунальним майном і землею, надання базових послуг жителям.
Подібна ситуація характерна для більшості українських міст, де становище іноді ще гірше. У звіті підкреслюється критична важливість виконання законодавчих вимог. Основна проблема полягає не в недостатку можливостей, а в відсутності відповідальності і бажання влади працювати відкрито. За останні роки на законодавчому рівні був прийнятий ряд важливих змін, які повинні позитивно впливати на відкритість органів місцевого самоврядування.
Позитивні тенденції в забезпеченні прозорості
Аналіз показав поліпшення показників за кількома напрямками в порівнянні з 2023 роком:
- підвищення доступності офіційних сайтів міських рад для людей з порушеннями зору та іншими обмеженнями;
- поліпшення відповідності проектів порядку денного засідань виконкомів питанням, які фактично розглядаються;
- розширення практики публікації відеозаписів засідань міських рад;
- збільшення кількості поширюваних протоколів засідань органів місцевого самоврядування;
- зростання публікації відеозаписів засідань постійних комісій.
Проблемні області
В той же час виявлено сфери з негативною динамікою виконання вимог прозорості:
- недостатнє розвиток електронних систем реєстрації в комунальні навчальні заклади;
- відсутність ефективних електронних інструментів для подачі скарг і звернень громадян;
- недостатнє інформування про рішення щодо компенсацій за пошкоджене майно;
- неактуальні дані про розташування захисних споруд цивільного захисту;
- закритість інформації про громадян, які потребують покращення житлових умов.
Найнижчі показники виконання зафіксовані за індикаторами відкритих бюджетних слухань, даних про доступність будівель для людей з інвалідністю, наявності муніципальних енергетичних планів, переліків земельних ділянок комунальної власності і структури підрозділів міських рад.
Законодавчі ініціативи
У лютому минулого року Верховна Рада підтримала законопроект №6401 про прозорість місцевого самоврядування. Документ передбачає обов’язкову публікацію відеозаписів і проведення прямих трансляцій сесій і засідань постійних комісій органів місцевого самоврядування, розміщення проектів порядку денного і оприлюднення результатів інвентаризації об’єктів комунальної власності.
