Радикальні політичні рухи набирають популярність серед молоді по всій Європі, залучаючи виборців як ультралевими, так і ультраправими ідеями. Цей феномен проявляється в різних формах – від масових мітингів до електоральних переваг на виборах.
Французька політична поляризація в дії
7 липня минулого року центр Ліона став ареною політичного протистояння. Приблизно 2,5 тисячі молодих французів зібралися, щоб відсвяткувати перемогу лівого блоку “Новий народний фронт” на парламентських виборах. Учасники несли антифашистські плакати та скандували “Contre le fascisme!” (проти фашизму!).
Паралельно проходив контрмітинг прихильників ультраправого “Національного об’єднання” Марін Ле Пєн. Протистояння вилилося у сутички – обидві сторони кидали пляшки та запалювали фейерверки, поліція застосувала сльозогінний газ та водомети. Більш ніж десяток молодих людей було затримано.
Електоральна статистика вражає: 48% французьких виборців віком 18-24 років підтримали “Новий народний фронт”, при цьому близько 60% з цих голосів припали на ультралеву партію “Непокірна Франція”. “Національне об’єднання” отримало 33% серед молодих виборців 18-24 років.
Європейські тенденції радикалізації
Румунські президентські вибори 2024 року продемонстрували несподівану підтримку молоддю ультраправого кандидата Келіна Джорджеску. При загальному результаті 22,9%, він набрав 30% серед виборців 18-24 років та 26% серед 25-34-річних.
У Польщі праворадикальний кандидат Славомир Менцен отримав рекордні 36,1% голосів серед виборців 18-29 років у першому турі президентських виборів, хоча його загальний результат склав всього 14,8%.
Проте підтримка радикалів серед молоді не обмежується правим спектром. На виборах до Європарламенту серед молодих виборців домінували ліві та радикально ліві партії. У Португалії радикально лівий “Лівий блок” отримав 15% голосів серед 18-34-річних при загальному результаті 4,4%.
Причини радикалізації молодого покоління
“Ми бачили кілька виборів, де ультраправі партії дуже добре виступили серед молодих виборців. Але було багато інших виборів, на яких цього не було, і вони не отримують стільки уваги ЗМІ”, – зазначає політолог Родерік Реккер з Університету Радбод у Неймегені.
Асистент професора Тартуського університету Стефано Брагіролі пояснює цей феномен через “ефект підкови” – ультраправі та ультралеві стають дедалі більш схожими у своїй критиці ліберально-демократичного консенсусу.
“Їх об’єднує не стільки те, що вони говорять, скільки те, кого вони критикують. Спільною мішенню крайніх правих і радикальних лівих є консенсус ліберальної демократії”, – пояснює Брагіролі. “Молодь демонструє найнижчий рівень задоволеності демократією, тому вона більш чутлива до меседжів партій, які атакують ліберально-демократичний консенсус”.
Опитування Eurobarometer показало ключові проблеми молодого покоління: 38% молодих громадян ЄС вважають пріоритетними інвестиції в доступне житло та підтримку вартості життя, 29% – освіту та отримання нових навичок, 28% – психічне здоров’я та добробут.
Цифрова мобілізація через соціальні мережі
Радикальні політики майстерно використовують соціальні платформи для залучення молоді. 29-річний лідер французького “Національного об’єднання” Жордан Барделла успішно використовує TikTok, розміщуючи уривки інтерв’ю, особисте життя – від тренувань до відео з домашніми тваринами. Його акаунт налічує 2,2 мільйона підписників.
“Якщо порівняти TikTok Барделла з TikTok Макрона, то їхня мова кардинально різна. Крайні праві та радикальні ліві майстерно використовують прості, прямі та зрозумілі меседжі”, – зазначає Брагіролі.
Найбільш показовим став випадок з румунським кандидатом Келіним Джорджеску, який через TikTok створював образ набожного християнина і спортсмена. Спецслужби Румунії зафіксували російське втручання в просування його контенту через алгоритми платформи, що в подальшому призвело до скасування виборів.
“Росія вишукує проблемні моменти в суспільствах, невдоволення, і роздуває їх. Це допомагає приводити до влади політиків, які розхитують європейське єдність”, – пояснює медіаексперт Галина Петренко.
Соціальні та гендерні відмінності
Підтримка радикальних партій корелює з освітою та місцем проживання. Молодь з низьким рівнем освіти з робочих районів схильна підтримувати консервативні сили і ідею повернення до “міфічного минулого”. Високоосвічена молодь з великих міст частіше підтримує прогресивні або радикальні ліві партії.
