Трагічна загибель народного депутата Ярослава Рущишина вразила українське суспільство. У соціальних мережах його колеги та друзі діляться спогадами про видатного політика, мецената і людину з великим серцем.
Ми зібрали найщиріші слова прощання відомих українців з Ярославом Рущишиим.
Святослав Вакарчук
Жахлива новина… загинув Ярослав Рущишин. Дуже важко це прийняти. Слава належав до тих людей, для яких слово “принцип” означало не просто поняття, а конкретні дії. Всім нам буде його дуже не вистачати. Вічна пам’ять!
Ярослав Рущишин (фото: instagram.com/sviatoslav.vakarchuk)
Руслана Лижичко
Сьогодні пішов з життя наш дуже дорогий друг – Ярослав Рущишин. Ми з Сашею до сих пір не можемо повірити в цю болісну втрату. Це той випадок, коли не просто не віриться в те, що сталося – всім серцем відмовляєшся це приймати.
Так хочеться сказати Славі безліч добрих і теплих слів. Але заважають сльози… Єдине, що залишається зараз – це молитва… з вечора до ранку, і з ранку до вечора.
Поки не відчую, що його душа знайшла спокій у легкому польоті на крилах наших молитв, пам’яті та любові. Слава… Ти обов’язково відкриєш очі.
P.S. Ярослав Рущишин – депутат Верховної Ради, секретар Комітету з питань економічного розвитку… він має багато досягнень і заслуг перед Україною. Але для нас він був, перш за все, дуже близьким другом… братом.
Ярослав Рущишин (фото: facebook.com/ruslana.lyzhychko)
Він був серед лідерів Революції на граніті, серед засновників та ідеологів Студентського братства, стояв у витоків “Клубу Поклонників Чаю” (хто знає, той зрозуміє, про що йдеться).
Він сприяв створенню справжнього і чесного мистецтва у Львові в період бурхливого розквіту України на зорі відновленої Незалежності.
Він підтримував артистів і художників у реформуванні законодавства в сфері авторського права.
Це лише розрізнені фрагменти спогадів. Несвязані, обривки. Зараз дуже важко… Дуже болісно. Хочеться вірити, що йому зараз легше, ніж нам! Слава, нехай завжди буде з тобою наша вічна пам’ять та вічна любов! Амінь.
Сергій Жадан
Пам’ятаю, давним-давно, сто років тому, до війни, виступав у Дзизі. Після концерту сиділи, ніхто не квапився, поїзд був пізній.
Природно, про поїзд згадали в останній момент. Подивився на годинник і зрозумів, що встигнути нереально.
“Не переживай”, – сказав Слава Рущишин, – встигнемо.
Скакнули в його автомобіль, їхали якимись провулками, але встигли. Затолкнув у вагон мене, слідом – мою сумку. Це запам’яталося – він не здавався і не впадав у відчай.
А вчора загинув у автокатастрофі. За час війни смертей стало занадто багато, вона вже навіть не відступає.
Іноді забуваєш, що до війни вона теж існувала, що вона завжди була десь поруч. Ось і вчора – прийшла, забрала одного з нас, нагадала про себе.
Спи спокійно, друже. Після тебе залишилося багато добрих справ і спогадів. Вони дають надію.
Анжеліка Рудницька
Ярослав Рущишин. Коли в чаті учасників Студентської революції на граніті написали, що Ярослав загинув, здавалося, що хтось просто помилився. На жаль, це правда.
Ярослав загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Народний депутат від партії “Голос”. Один із братів – співзасновник “Студентського братства”, учасник нашої Студентської Революції на граніті, 35-річчя якої наближається.
Ярослав Рущишин (фото: instagram.com/anzhelikarudnytska)
Він був співзасновником Художнього об’єднання “Дзига” і продюсував ряд українських груп, серед яких “Мертвий півень”, “Клуб шанувальників чаю”, “Дзиґа джаз квартет”, а також ранні проекти “Океану Ельзи” і Руслани.
Сьогодні в моїй стрічці – смуток і безліч спогадів про добрі і важливі справи Ярослава. Світла пам’ять…
Мар’яна Савка
Слава Рущишин… НЕ МОЖУ, НЕ МОЖУ ПОВІРИТИ. Я ж тебе бачила днів десять тому в Половинці на спектаклі, спочатку помітила мотоцикл, а потім тебе і ще сказала: тепер зрозуміло, хто приїхав на мотоциклі з квітами.
