Влади Ірану значно посилили переслідування національних та релігійних меншин, підозрюючи їх у нелояльності до режиму. Ця політика може призвести до нової хвилі масових заворушень у країні.
Такі висновки містяться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW). На думку експертів, подібні репресії практично невідворотно заглиблять антидержавні настрої серед населення.
У період 12-денної конфронтації з Ізраїлем іранські правоохоронці заарештували понад 700 осіб за підозрою у шпигунській діяльності. Серед затриманих виявилися особи, яких влада охарактеризувала як “агентів Моссада”.
Спецслужби провели безліч скоординованих операцій по всій території Ірану, спрямованих проти представників релігійної громади Бахай. У ході обшуків були конфісковані електронні пристрої, особисті речі та релігійна література.
Як зазначають аналітики ISW, “представники громади Бахай регулярно стають об’єктами обвинувачень у шпигунстві та антидержавній діяльності. Хоча жорсткі переслідування меншин за ймовірну нелояльність можуть не стати негайним каталізатором масштабних протестів, вони будуть посилювати громадське невдоволення, яке здатне перерости в масові виступи”.
Попередні протести в Ірані
У 2022 році країну охопили масштабні протести та заворушення. Підставою стала смерть курдської дівчини Махси Аміні, яка була затримана “поліцією моралі” за порушення правил носіння хіджабу.
Аміні померла 16 вересня в медичному закладі, так і не вийшовши з коми після затримання. Протестні акції розпочалися в день її поховання і швидко поширилися по всій країні.
В ході демонстрацій загинули сотні людей. Влада розгорнула жорсткі репресії проти учасників протестів. Уже в листопаді 2022 року був винесений перший смертний вирок протестуючому.
Характерно, що в червні 2025 року під час бойових дій з Ізраїлем в ефір державного телебачення потрапили кадри з протестних акцій, що містили заклики до громадян виходити на вулиці.

