Європейська комісія висунула жорсткий ультиматум Україні, пригрозивши повністю зупинити фінансову допомогу у разі подальшого тиску на ключові антикорупційні інститути. Причиною став прийнятий закон, що обмежує повноваження НАБУ та САП і підпорядковує їх діяльність генеральному прокурору.
Як повідомляє видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.), українське керівництво на чолі з президентом Володимиром Зеленським отримало чіткий сигнал від Єврокомісії про можливу повну зупинку фінансування за програмою Ukraine Facility.
Згідно з інформацією добре обізнаного джерела у Києві, український уряд отримав відповідний офіційний лист з попередженням.
Програма Ukraine Facility передбачає виділення Україні 50 мільярдів євро до 2027 року, при цьому основна частина коштів надходить безпосередньо до державного бюджету.
Опозиційний депутат і колишня міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила отримання відповідного повідомлення від ЄС. За її словами, у документі чітко вказувалося, що фінансова допомога в рамках EU Facility буде заморожена у разі, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена. Йдеться про повну заморозку всіх наступних фінансових траншів.
Жорстка оцінка Єврокомісії
Експерти Єврокомісії підготували детальний звіт з глибоким аналізом подій навколо НАБУ та САП, який був направлений до посольств країн ЄС у Києві та самої Комісії, повідомляє F.A.Z.
У документі обшуки та арешти в НАБУ охарактеризовані як “найбільш груба спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Автори звіту розглядають те, що сталося, як свідчення “інституційного конфлікту, в рамках якого владна верхівка демонструє свою здатність обмежувати автономні антикорупційні органи”. Такі дії стали відповіддю на “розслідування, що стосуються інтересів політичної та економічної еліти”.
Справа Чернишова як каталізатор
У звіті офіційне обґрунтування рішень про боротьбу з російськими агентами в НАБУ назване неубедливим.
Натомість автори документа називають розслідування проти екс-віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова “інституційним спусковим гачком” операції. Чернишов, який є другом Зеленського, обвинувачується НАБУ в отриманні вигоди в обмін на видачу будівельних дозволів, хоча сам категорично відкидає ці звинувачення.
Згідно зі звітом, головною метою операції 21 липня став співробітник НАБУ Олександр Скомаров, який вів справу проти Чернишова. У його підрозділі були проведені обшуки із вилученням документів, що призвело до “дестабілізації” роботи всього підрозділу.
Вилучені в НАБУ докази тепер можуть бути відхилені судами через порушення “конфіденційності та законності збору інформації”.
“Це фактично може призвести до закриття справи проти віце-прем’єра”, – вказується у звіті Єврокомісії.
Зміна пріоритетів та загрози для реформ
Спеціалісти ЄС вважають, що ця операція свідчить про зміну пріоритетів в Україні – від “підзвітності” до “дієздатності”.
“Політична ефективність все частіше преобладає над юридичною стабільністю. Подібні дії ставлять під сумнів досягнення України в галузі антикорупційної реформи”, – зазначається у звіті.
Експерти підкреслюють, що операція 21 липня підриває довіру міжнародних партнерів до українських інститутів і зачіпає “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона являє “серйозний виклик верховенству права і принципу розподілу влад”.
“Цей випадок створює прецедент, що демонструє: будь-яку антикорупційну структуру в Україні можна “нейтралізувати””, – йдеться в документі Єврокомісії.
Прес-служба Єврокомісії офіційно заявила F.A.Z., що ЄС “глибоко стурбований” законодавчими змінами в Україні, які несуть серйозну загрозу “повноваженням і можливостям антикорупційних інститутів”.
В ЄС НАБУ та САП називають “наріжними каменями” верховенства права в Україні, підкреслюючи, що вони повинні мати можливість діяти “незалежно”.
Спірний закон та суспільна реакція
22 липня Верховна Рада прийняла закон, що обмежує повноваження НАБУ та САП.
В той же день СБУ та інші силові структури провели обшуки в 70 підрозділах НАБУ і затримали кілька його слідчих за підозрою у співпраці з Росією.
Парламентська більшість терміново прийняла закон, підпорядкувавши НАБУ та САП генеральному прокурору, якого призначає президент.
Події викликали потужний суспільний резонанс – у багатьох містах України пройшли мітинги протесту. Зеленського та його партію звинуватили у спробі монополізувати і узурпувати владу.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос назвала прийняття такого закону “серйозним кроком назад”. Посли “Групи семи” (G7) також висловили стурбованість цим документом.
Раніше НАБУ ініціювало антикорупцій…
