Безпілотні літальні апарати Mavic стали невід’ємною частиною української армії з 2017-2018 років. Модель Mavic 2 Pro прийшла на зміну Mavic Pro Platinum, перевищуючи попередника за компактністю, безшумністю та якістю камери. Ці квадрокоптери перетворилися на справжню «робочу конячку» передової — їх можна підняти в повітря за хвилину та оперативно передати координати противника.
Після початку повномасштабної війни потреба в дронах Mavic зросла в десятки разів. Волонтери доставляли їх з усього світу, а держава розпочала централізовані закупівлі тисячами одиниць.
У 2023 році прем’єр-міністр Денис Шмигаль публічно заявив, що Україна «закуповує до 60% світового виробництва Mavic». Масове надходження цих дронів у підрозділи підвищило точність розвідки, ефективність артилерійських ударів і навіть дозволило проводити евакуаційні операції. На піку популярності Mavic став дроном, без якого не мислилась жодна ротація на передовій.
Брак «Мавиків» на лінії фронту
Весною 2025 року компанія DJI офіційно припинила виробництво дронів серії Mavic 3. Їх замінила нова лінійка — Mavic 4 Pro, презентована в травні. За даними виробника, нові моделі отримали досконаліші сенсори, поліпшену стійкість до перешкод та збільшений час польоту. Однак, чи будуть Mavic 4 постачатися в Україну, поки залишається незрозумілим.
У травні президент України Володимир Зеленський повідомив, що китайські дрони Mavic доступні для росіян, але закриті для українців. За його словами, Китай припинив продажі дронів Києву та іншим європейським країнам, продовжуючи постачання Росії.
У батальйоні безпілотних систем ANTARES бригади «Рубеж» брак «Мавиків» почали відчувати ще рік тому. За словами начальника штабу підрозділу Самира Махмудова, вже тоді стало очевидно, що партії дронів обмежуються, закупівлі ускладнюються, а постачання доводиться перерозподіляти між фронтами.
Mavic залишається ключовим засобом ближньої розвідки: саме з його допомогою українські сили коригують артилерію, спостерігають за піхотними позиціями, ведуть моніторинг. Махмудов підкреслює, що сила «Мавиків» — у стабільному фабричному виробництві та добре налагодженій системі зв’язку.
Mavic досі важливий у веденні ближньої розвідки: для коригування вогню артилерії, спостереження (фото: Getty Images)
Командування Сил безпілотних систем ЗСУ в коментарі РБК-Україна підкреслює, що зі сторони китайських виробників дійсно спостерігаються неофіційні обмеження.
«Вони вплинули на постачання окремих моделей комерційних БПЛА, зокрема через збільшення термінів доставки, зростання вартості продукції, а також необхідність застосування більш складних логістичних рішень», — пояснили виданню.
В умовах скорочення постачань китайських дронів військові шукають рішення самостійно. Частина з них вже почала поступовий перехід на українські коптери. За словами Самира Махмудова з батальйону ANTARES, підрозділи «викручуються за допомогою системи передачі БПЛА кращим підрозділам, відповідно до їхньої ефективності у ураженні живої сили та особового складу противника. Основний акцент — на засоби, які можна обслуговувати та масштабувати в умовах війни».
Командир взводу ударних БПЛА 109 бригади ТРО ЗСУ Єгор Фірсов у коментарі РБК-Україна підтверджує: «Ми знаємо, що є ряд нових аналогів від інших іноземних виробників. І шукаємо альтернативи, як їх купувати». Іншими словами, пошук рішень триває не тільки в штабах, а й на рівні малих груп, які самостійно шукають вихід з ситуації.
Для мінімізації проблеми в Міноборони виступили з ініціативою, що дозволяє бригадам самостійно закуповувати дрони. На сьогодні українські виробники вже можуть виробляти близько 4 млн дронів на рік, з них 1,5 млн БПЛА вже отримали бійці на фронті. Визначена кількість коптерів бригади закупили самостійно, але поки ця опція досить важко впроваджується в рутину самих військових, про що розповів Міністр оборони України Рустем Умеров під час закритої зустрічі з журналістами.
«Зараз з нашим департаментом фінансів аналізуємо і бачимо, що не всі бригади ці кошти витрачають. Хтось потім із комбригів каже: «Пан міністр, у мене нікому закупити», у когось закупівельники бояться витрачати, хтось не вміє», — розповів Умеров.
Тож Агентство оборонних закупівель вводить DOT Chain Defence — своєрідний «маркетплейс» дронів, де кожна бригада може замовити те, що їй потрібно, а АОЗ це оплачує. Принаймні так це має працювати, але як це буде виглядати на практиці — поки невідомо.
Постачання китайських дронів скорочуються, і військові шукають альтернативи (фото: Getty Images)
