Обрання Дональда Трампа президентом США та його заяви з питань міжнародної безпеки серйозно стурбували європейські столиці. Старий Світ раптово зрозумів: більше не можна сліпо покладатися на американську підтримку ні в забезпеченні власної оборони, ні в продовженні військової допомоги Україні.
Європейський союз відреагував на нові виклики конкретними діями — був анонсований масштабний план переозброєння континенту вартістю 800 мільярдів євро.
Однак традиційна для ЄС повільність у прийнятті рішень знову дає про себе знати. Ряд європейських держав, особливо ті, що не відчувають прямої російської загрози, різними способами намагаються ухилитися від обов’язкового збільшення оборонних витрат або домогтися пом’якшення нових вимог.
Ці гострі питання стали центральними темами двох ключових міжнародних зустрічей — самміту НАТО в Гаазі та самміту Європейського союзу в Брюсселі. Перед брюссельським саммітом РБК-Україна провело інтерв’ю з Андрюсом Кубілюсом — першим в історії єврокомісаром з питань оборони та космосу.
“Лише потужні оборонні можливості здатні зупинити путінські плани нападу на нас”, — підкреслив високопосадовець з Європи. Згідно з його оцінкою, Європа справді “прокинулася від сну” та системно готується забезпечити безпеку континенту власними силами, не озираючись постійно на Вашингтон. Підтримка України у протистоянні російській агресії — найважливіший елемент цієї підготовки.
— Як ви оцінюєте ймовірність російського нападу на країни ЄС? Наскільки адекватні темпи європейської підготовки до відбиття потенційної загрози?
— Аналіз загроз — прерогатива спецслужб, а не політиків. Саме тому ми в Європі приділяємо підвищену увагу роботі наших розвідувальних відомств. Спецслужби Німеччини, Данії та інших країн застерігають: Путін може вирішитися в найближчі 3-5 років перевірити на міцність Статтю 5 про колективну оборону НАТО. Ми розглядаємо ці попередження як серйозні сигнали і ставимося до подібної загрози крайнього відповідально.
По-перше, ми повністю усвідомлюємо реальність такого сценарію. По-друге, це слугує потужною мотивацією для розуміння наших завдань. До потенційної путінської агресії необхідно кардинально посилити оборонні можливості. Лише потужна оборона здатна стримати Путіна від нападу на нас. Саме цим ми і займаємось. Останніми місяцями ЄС досяг суттєвого прогресу у прийнятті та реалізації ключових рішень.
Фінансово запущена спеціальна програма “Переозброєння Європи” обсягом 800 мільярдів євро, які держави-члени витратять до 2030 року. Маючи достатні промислові потужності, ми оперативно прийняли важливі рішення щодо усунення бюрократичних бар’єрів в оборонній промисловості та нарощування виробництва.
Ми також активно розвиваємо співпрацю з Україною — це один з наших пріоритетів. Багато ініціатив справді рухаються вперед.
— Справедливо чи твердження про те, що Європа справді “прокинулася” після знаменитої Мюнхенської конференції в кінці лютого — на початку березня?
— Абсолютно вірно, Європа “прокинулася”. Безумовно, головним “будильником” став Путін ще у 2022 році. З тих пір було зроблено багато — введено санкції, скориговано політику. Тепер, після американських виборів і різних сигналів із США, іноді не дуже дипломатичних, ми зрозуміли: захист Європи — це відповідальність самої Європи. Американці збережуть ядерний парасольку над нами, але в усіх інших аспектах ми повинні діяти самостійно і нести повну відповідальність.
Цей поштовх, якщо озирнутися назад, справді серйозно струсонув нас і змусив прокинутися.
— Коли Європа зможе досягти стратегічної автономії в оборонній сфері, не покладаючись на США, можливо, за винятком ядерного компонента?
— Думаю, це не буде моментом, коли ми раптом скажемо: “Ось, ми досягли мети”. Скоріше, це еволюційний процес поступового нарощування можливостей.
Було б розумно розробити чіткий план заміщення американських можливостей і узгодити з США часові рамки, вартість та інші деталі. Очевидно, це займе не один рік. Деякі можливості доведеться заміщати швидше — це мають визначити наші військові експерти. Головне — розуміння неминучості цього процесу. Можливо, через десятиліття роль США суттєво зменшиться.
Крім того, не можна забувати, що Росія залишається агресивною і стає ще агресивнішою. Постає питання: як зосередити критично важливі ресурси на стороні демократичної Європи для забезпечення готовності до захисту. Тут виникає задача якнайшвидшої інтеграції України та включення її в нові європейські структури, які необхідно створити для інституціонального зміцнення обороноздатності на фоні американського виходу.
Засідання Європейської ради 26 червня
— Як ви, будучи комісаром, переконуєте від…
