- Що таке компост і чому він вигідніший за покупні добрива
- Вибір місця для компосту
- З чого можна робити компост
- Як зробити компост з трави
- Як зробити компост з листя
- Покрокова інструкція: як зробити компост з нуля
- Догляд за компостом: вологість, температура, перемішування
- Строки та особливості компостування різних матеріалів
- Типові помилки при компостуванні
- Коли компост готовий і як його використовувати
- Часті запитання про компост
Компост — це, мабуть, єдине добриво, яке не купуєш, а вирощуєш сам із того, що інакше поїхало б на смітник. Лушпиння від картоплі, скошена трава, опале листя, гілки після обрізки — все це за рік чи два перетворюється на темну розсипчасту масу, яка пахне лісовим ґрунтом і по-справжньому оживляє землю на грядках. У цій статті розберемо, як зробити компост на дачі з нуля: де його закладати, з чого готувати, скільки чекати і які помилки найчастіше псують результат.
Читайте також: чим кропити капусту від білокрилки
Що таке компост і чому він вигідніший за покупні добрива
Компост утворюється внаслідок розкладання органічних решток під дією бактерій, грибків, дощових черв’яків і комах. У готовому вигляді це пухка темно-коричнева маса з приємним земляним запахом, без залишків гнилі чи цвілі. На відміну від мінеральних добрив, компост не просто підживлює рослини, а й покращує структуру ґрунту: робить важку глинисту землю пухкішою, а піщану — здатною довше утримувати вологу.
Головна перевага домашнього компосту в тому, що сировина для нього завжди під рукою. Городні рештки, бур’яни без насіння, картонні коробки, чайна заварка — усе йде в діло. Питання лише в тому, як зробити компост правильно, щоб він не перетворився на смердючу купу замість корисного добрива.
Вибір місця для компосту
Компостну купу чи ящик варто розташувати в затіненому куточку ділянки, подалі від колодязя чи свердловини (мінімум 15-20 метрів, щоб продукти розкладання не потрапили у воду). Пряме сонце висушує купу занадто швидко, а повна тінь під густими деревами уповільнює процес через нестачу тепла. Ідеальний варіант — напівтінь під розлогим кущем або біля паркану з північного боку будівлі.
Ґрунт під компостом краще залишити відкритим, без плівки чи бетону знизу. Так до маси матимуть доступ дощові черв’яки та ґрунтові мікроорганізми, які, власне, і роблять основну роботу з переробки решток.
Компостна яма, купа чи ящик: що обрати
Тут кожен обирає під свої умови:
- Компостна яма підходить для великих ділянок, добре утримує вологу, але важче перемішувати вміст.
- Відкрита купа — найпростіший варіант, не потребує матеріалів для будівництва, проте виглядає неохайно і швидше пересихає по краях.
- Дерев’яний або пластиковий ящик з отворами для вентиляції — оптимальний баланс охайності, зручності та швидкості дозрівання. Саме такий варіант найчастіше рекомендують, коли питають, як зробити компост на дачі без зайвих зусиль.
- Компостер із двох чи трьох секцій дозволяє одночасно тримати компост різного ступеня готовності: свіжу закладку, масу, що дозріває, і готове добриво.
З чого можна робити компост
Усі матеріали для компосту умовно ділять на два типи: азотисті («зелені») і вуглецеві («коричневі»). Правильне співвідношення між ними — приблизно один до трьох на користь коричневих компонентів — визначає, чи буде купа гнити, чи перетворюватися на компост.
До зелених матеріалів належать:
- свіжоскошена трава та бур’яни без насіння;
- харчові рештки: очистки овочів і фруктів, кавова гуща, чайна заварка;
- пташиний послід і гній трав’яноїдних тварин;
- зелене листя бобових культур.
До коричневих матеріалів належать:
- сухе листя дерев;
- солома і сіно;
- подрібнені гілки, тирса, стружка;
- картон і папір без глянцевого покриття та фарби.
Не варто класти в компост м’ясо, кістки, молочні продукти, жирну їжу, фекалії домашніх тварин, а також рослини, уражені хворобами, і бур’яни з насінням — вони переживуть компостування і потім проростуть просто на грядках.
Як зробити компост з трави
Скошена трава — один із найдоступніших компонентів, але й один із найпроблемніших, якщо класти її неправильно. Свіжа трава злежується у щільний мокрий шар, крізь який не проходить повітря, і починає гнити з характерним неприємним запахом замість того, щоб компостуватися.
Щоб уникнути цього, траву перед закладкою бажано трохи підв’ялити на сонці протягом дня, розкидавши тонким шаром. Далі її змішують із сухими коричневими матеріалами: соломою, подрібненим картоном або торішнім листям, у пропорції приблизно одна частина трави на дві-три частини сухого наповнювача. Шари трави в купі не повинні перевищувати 10-15 сантиметрів, інакше вона злежиться раніше, ніж встигне провітритися.
Якщо трави багато й вона надходить регулярно протягом літа, зручно чергувати тонкі шари скошеної трави з шарами сухого листя чи соломи, немов у пирозі, кожного разу переслойовуючи свіжу порцію сухим матеріалом. Це і є короткий рецепт того, як зробити компост з трави без гнильного запаху та мух.
Як зробити компост з листя
Опале листя — чудова основа для компосту, особливо якщо восени його назбирується більше, ніж встигаєш вивезти. Але листя, як і трава, має свої нюанси. Дубове і горіхове листя розкладається довше через високий вміст дубильних речовин, тому його краще подрібнити косаркою перед закладкою. Листя каштана, клена, липи та фруктових дерев компостується швидше і не потребує особливої підготовки.
Найпростіший спосіб зробити компост з листя — скласти його в окремий загороджений куток або великий мішок з отворами для повітря, злегка зволожити (сухе листя саме по собі майже не розкладається без вологи) і залишити на рік-два. Такий листовий компост, який ще називають листовим перегноєм, виходить менш поживним, ніж повноцінний компост зі змішаних матеріалів, зате чудово підходить як мульча або розпушувач для важкого ґрунту.
Щоб пришвидшити процес, листя можна змішати з невеликою кількістю азотистих компонентів, наприклад травою або пташиним послідом, і час від часу перемішувати купу вилами. За таких умов листовий компост дозріває вже за 6-8 місяців замість двох років.
Покрокова інструкція: як зробити компост з нуля
- Оберіть місце в напівтіні, подалі від джерел питної води, і встановіть ящик, огорожу або викопайте яму.
- Викладіть на дно шар дренажу: тонкі гілки чи солому завтовшки 10-15 сантиметрів для доступу повітря знизу.
- Чергуйте шари зелених і коричневих матеріалів, дотримуючись приблизної пропорції один до трьох.
- Кожен шар трохи зволожуйте, якщо матеріали сухі, компост повинен бути вологим, як віджата губка, а не мокрим.
- Перемішуйте купу вилами кожні два-три тижні, щоб забезпечити доступ кисню і рівномірний розклад.
- Накрийте купу шматком старого брезенту чи соломою, щоб зберегти вологу та тепло взимку.
- Дочекайтеся дозрівання: залежно від складу і догляду це займає від трьох місяців до двох років.
Догляд за компостом: вологість, температура, перемішування
Дозрівання компосту залежить від трьох умов, які доводиться тримати під контролем протягом усього процесу. Волога потрібна мікроорганізмам для життєдіяльності, але надлишок вологи витісняє повітря і починається гниття. Оптимально підтримувати вологість на рівні віджатої губки: береш жменю маси, стискаєш, і з неї виступає лише кілька крапель.
Температура всередині активної купи піднімається до 50-65 градусів, саме завдяки цьому теплу гинуть насіння бур’янів і збудники деяких хвороб. Якщо купа не гріється, найчастіше причина в нестачі азотистих компонентів або занадто малому обʼємі маси. Перемішування вносить кисень, без якого аеробні бактерії, що відповідають за швидке компостування, поступаються місцем анаеробним, а ті вже дають той самий гнильний запах.
Строки та особливості компостування різних матеріалів
| Матеріал | Тип | Термін підготовки | Приблизний термін готовності компосту |
| Скошена трава | Зелений (азотистий) | Підв’ялити 1 день на сонці | 2-4 місяці в суміші з сухими компонентами |
| Опале листя (клен, липа) | Коричневий (вуглецевий) | Можна закладати одразу | 6-8 місяців з перемішуванням |
| Опале листя (дуб, горіх) | Коричневий (вуглецевий) | Подрібнити косаркою | 12-24 місяці |
| Харчові рештки овочів і фруктів | Зелений (азотистий) | Подрібнити ножем | 3-6 місяців у складі загальної купи |
| Солома, сіно | Коричневий (вуглецевий) | Можна закладати одразу | 4-8 місяців |
| Подрібнені гілки | Коричневий (вуглецевий) | Подрібнити гілкорізом | 12-18 місяців |
| Картон, папір без фарби | Коричневий (вуглецевий) | Порвати на смужки, зволожити | 3-6 місяців |
Типові помилки при компостуванні
Навіть досвідчені городники іноді роблять компост роками замість місяців через кілька постійних огріхів. Найчастіше зустрічається закладка одного лише зеленого матеріалу без сухого наповнювача: така купа перетворюється на слизьку смердючу масу вже за тиждень. Друга поширена помилка — повна відсутність перемішування, через що середина купи ущільнюється, повітря туди не потрапляє, і процес практично зупиняється. Третя проблема — забагато вологи взимку без укриття: дощ і сніг перетворюють купу на холодне багно, яке не гріється і не дозріває до весни.
Також варто уникати надто дрібного подрібнення матеріалів у пил: за відсутності структури компост злежується суцільним пластом, крізь який повітря не проходить узагалі. Невеликі шматочки, гілочки, грубіші фрагменти листя насправді допомагають, а не заважають процесу.
Коли компост готовий і як його використовувати
Готовий компост має однорідну темно-коричневу структуру, розсипчастий на дотик, без впізнаваних шматків трави чи листя і без стороннього запаху, окрім легкого лісового аромату. У такому вигляді його вносять у грядки перед перекопуванням, використовують для мульчування приствольних кіл дерев або додають у горщики для кімнатних рослин у пропорції одна частина компосту на три частини звичайного ґрунту.
Якщо компост ще не повністю дозрів, але вже темний і без запаху гнилі, його можна використовувати як мульчу для доріжок або підживлення багаторічників восени, коли зайва концентрація поживних речовин не так критична, як для розсади.