Ключові теми:
- Древньоруська спадщина XII століття в одному з найстаріших храмів столиці
- Унікальність середньовічних розписів з зображеннями раю та аду
- Стародавні послання віруючих, висічені в камені храму
- Творча спадщина Іжакевича та Врубеля в стінах святині
- Загадкові образи Богородиці, які не залишають байдужими паломників
Побудована в XII столітті Кириллівська церква стала свідком монгольських завоювань, переживала періоди забуття, протистояла радянській антирелігійній політиці, але зберегла в своїх стінах дух древньої Київської Русі. Її кам’яна летопись зберігає пам’ять про легендарних князів, а неповторні настінні розписи вже дев’ять століть вражають відвідувачів своєю духовною силою.
Експерти Національного заповідника “Софія Київська” – завідувач музейним сектором “Кириллівська церква” Андрій Петренко та старший науковий співробітник Марина Проніна розповіли про те, що робить цей древньоруський храм істинно унікальним.
Історія заснування святині
– Цей храм відносять до XII століття. Що відомо про обставини його створення?
М.П.: Будівництво церкви припало на часи міжусобних конфліктів у князівствах. Ініціатором зведення храму та його основним покровителем виступив чернігівський князь Всеволод Ольгович, який зайняв київський престол у 1140 році. Святиню він присвятив своєму небесному заступнику – святому Кирилу Олександрійському.
Місце будівництва вибрали в історичних Дорогожичах. Саме тут розгорталися основні битви за Київ. Літописні джерела повідомляють, що дорогожицька земля була “кров’ю напоєна і костями усіяна”. Невдовзі після будівництва навколо храму сформувався монастирський комплекс.
За літописними даними, храм слугував князівською усипальницею. Тут знайшли спочинок супруга засновника княгиня Марія Мстиславівна – внучка Володимира Мономаха, її старший син князь Святослав – герой “Слова про похід Ігорів”, а також його син Всеволод Рижий з дружиною княжною Марією Казимировною. На жаль, жодне поховання не збереглося до наших днів.
Первісний вигляд Кириллівської церкви (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
– Святиня включена в попередній перелік об’єктів ЮНЕСКО. В чому полягає її унікальність?
М.П.: Це один із найдавніших храмів. У ньому збереглося 800 квадратних метрів фрескового живопису XII століття. Принципи розпису центральної частини цього храму і Софійського собору абсолютно ідентичні. Тільки в верхніх ярусах собору використано мозаїку, а тут – фреска.
Замовники Кириллівської церкви не могли дозволити собі мозаїку через її високу вартість. Храм, ймовірно, розписували київські майстри – після роботи в Софії в XI столітті в Києві склалася власна іконописна школа на візантійській основі.
Настінний живопис Кириллівської церкви (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Кириллівська церква, як і весь Київ, піддалася пограбуванню ордами Батия в 1240 році. Загарбники демонтували свинцеве дахове покриття, і святиня майже чотири століття знаходилася під відкритим небом. Ймовірно, саме тоді було пограбовано князівські поховання. Монголо-татари не могли цього зробити – у них існувало табу щодо захоронень.
Відновлення почалося тільки в 1605 році за фінансової підтримки князя Костянтина Острожського. Первісну алтарну перегородку замінили п’ятисвержним дерев’яним різьбленим іконостасом. Зовнішньо храм набув барокових рис, але інтер’єр залишився практично незмінним.
