Італія, Польща та Румунія офіційно оголосили про своє небажання направляти військові контингенти на територію України, навіть у якості гарантів безпеки у випадку досягнення угоди про припинення вогню.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні чітко позначила позицію своєї країни, виключивши можливість відправки італійських військовослужбовців в Україну. При цьому Рим висловлює готовність брати участь у моніторингових програмах і навчальних заходах, які будуть проводитися за межами української території для підтримки мирного врегулювання.
Мелоні також висунула пропозицію щодо формування системи колективної безпеки, аналогічної статті 5 Північноатлантичного альянсу, яка передбачає спільну відповідь на агресивні дії проти будь-якої держави-учасника.
Президент Румунії Нікулор Дан підтвердив консолідоване рішення всіх політичних сил країни про відмову від розміщення румунських військ в Україні. Однак Бухарест демонструє готовність до участі в миротворчих ініціативах і стабілізаційних програмах.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск також виключив можливість дислокації польських збройних сил на українській території як у період активних бойових дій, так і після їх завершення. Варшава готова надавати логістичну та іншу підтримку без безпосереднього залучення військових підрозділів у конфліктну зону.
Європейські ініціативи з безпеки України
4 вересня в Парижі відбулася зустріч лідерів кількох європейських держав, присвячена виробленню гарантій безпеки для України.
Напередодні зустрічі “коаліції рішучих” президент Франції Еммануель Макрон оголосив про завершення підготовки пакета гарантій безпеки для України. Зобов’язання союзників отримали документальне оформлення та схвалення на рівні міністрів оборони.
В подальшому в ЗМІ з’явилася інформація про можливу чисельність європейського військового присутності в Україні та розподіл ролей між країнами в рамках потенційної військової місії.
