Більше ніж два роки тому Росія вперше застосувала іранські безпілотники проти України. Тоді перші Shahed-136, отримавши російську назву “Герань”, використовувалися переважно вблизі лінії фронту або для ударів по великим містам у прифронтовій зоні. Військове керівництво РФ досить швидко усвідомило потенціал дронів як відносно недорого інструмента для проведення масованих обстрілів.
Закупівлі “шахедів” набули промислових масштабів, а згодом у Росії було налагоджено їх власне виробництво. Це дозволило знизити залежність від нестабільних союзників і суттєво наростити арсенал подібної зброї. Москві знадобився певний час, щоб запустити масове виробництво іранських дронів і, протестувавши їх у бойових умовах, перейти до модернізації.
Регулярні атаки за використання іранських БПЛА почалися в серпні 2024 року. З того моменту “шахеди” завдають ударів по українським населеним пунктам практично щоденно. Дрони стали більш маневреними, окремі модифікації отримали підвищену швидкість, а їх загальна кількість значно збільшилася. Сьогодні атаки з використанням кількох сотень дронів одночасно вже не викликають здивування. Рекордним став масований обстріл в ніч на 9 липня, коли Росія запустила 728 дронів.
Намагаючись захистити країну від БПЛА, українське військове командування шукає ефективні способи протидії модернізації “шахедів”. У хід йдуть дрони-перехоплювачі, збільшення чисельності мобільних вогневих груп і інші, менш очевидні методи боротьби.
Еволюція безпілотної війни
Російське військове керівництво не одразу оцінило всю ефективність безпілотних літальних апаратів. Протягом тривалого часу супротивник робив основну ставку на артилерію, ракетні удари та авіаційні бомби. Реактивні системи залпового вогню застосовувалися для ураження фронтових позицій і терору найближчих населених пунктів, ракети – для знищення військових і цивільних об’єктів, а ФАБи використовувалися по різним напрямкам. Наприклад, в Маріуполі російські льотчики з допомогою фугасних авіабомб руйнували житлові квартали і завод “Азовсталь”.
У перші місяці повномасштабної війни збройні сили РФ застосовували дрони на фронті переважно для розвідувальних завдань, рідше використовувалися дрони-камікадзе типу ZALA Lancet. Іранські Shahed-136 поступили на озброєння Росії в вересні 2022 року. Цей недорогий, але достатньо ефективний БПЛА росіяни закупили у Тегерана обмеженою партією, оцінили його переваги, і з тих пір він став основою для будь-яких обстрілів, особливо масованих атак на міста.
У червні 2023 року в Росії вже почалася збірка перших іранських “шахедів”, про що повідомило у своєму розслідуванні видання The Washington Post. У наступні місяці росіяни активно нарощували виробництво дронів, ставлячи ціль досягти тисяч БПЛА до 2025 року, що їм і вдалося.
Для виробництва такої кількості дронів типу “шахед” Кремль побудував великий завод у “Особій економічній зоні виробничо-промислового типу “Алабуга” в Республіці Татарстан. Самі росіяни стали називати їх “Герань-2”, ймовірно, спочатку для приховування іранського походження цих БПЛА.
Shahed-136 (фото: defenceua.com)
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у 2024 році Росія виробила понад 10 тисяч “Гераней” та 7 тисяч “Гербер” – так званих дронів-уловлювачів. У 2025 році виробництво було збільшено.
“У 2025 році підприємство планує наростити виробництво БПЛА. Всього передбачено виготовлення понад 30 тисяч БПЛА “Герань-2” та більше 33 тисяч БПЛА “Гербера””, – повідомило ГУР.
Крім того, виробництво розширюється в АТ “Іжевський електромеханічний завод “Купол”, де росіяни планують виготовити 5,7 тисяч ударних дронів “Гарпія-А1”, по конструкції ідентичних Shahed-136. У 2024 році таких БПЛА, згідно з даними ГУР, було вироблено понад 3,4 тисяч одиниць.
Виходячи з того, як росіяни в певний момент почали активно виробляти різні ударні дрони, стає очевидним – у Москві зрозуміли, як здешевити масовані обстріли. Але протягом тривалого часу іранські БПЛА служили радше елементом терору, аніж ефективним інструментом ураження цілей. Тому дрони вирішили модернізувати.
Технологічний прорив “Шахеда”
Експерти виділяють два періоди модернізації іранського “шахеда”. Протягом першого росіяни намагалися замінити компоненти дрона деталями власного виробництва: змінювали матеріали фюзеляжу, встановлювали додаткові антени, монтували свої блоки управління і навіть SIM-карти.
Згодом в дрон встановили китайський двигун, що зробило його більш потужним і дозволило підніматися на висоти, на яких їх важко вражати кулеметним вогнем або мобільною ППО. Крім того, росіяни активно вивчають і “картографують” місцевість для більш точних ударів, використовуючи дрони-розвідники. Тому “шахеди” тепер літають на критично малих висотах, що також створює певні складнощі для протиповітряної оборони.
