“Починаючи з 50 тисяч”: Чому сучасна молодь ставить нереалістичні вимоги до зарплати
Недавній інцидент у соціальній мережі X привернув увагу до проблеми працевлаштування молоді. Жінка поскаржилася на труднощі з пошуком продавця-консультанта для магазину косметики в Києві. Молода дівчина відповіла їй: “За 40-50 тисяч ви знайдете людину, яка буде працювати тільки віддалено”, додавши, що на таку посаду слід пропонувати зарплату “починаючи з 50-60-70 тисяч гривень”.
Цей випадок викликав бурхливе обговорення в Інтернеті, переважно з іронією. Користувачі зазначають, що молоде покоління знаходиться під впливом блогерів у TikTok, які заявляють про заробітки понад тисячу доларів на день, і сприймає подібні суми як норму. Власники малого бізнесу в бесіді з журналістами підтверджують: молодь справді часто має завищені зарплатні очікування при бажанні мінімальних трудових витрат.
Кадровий кризис та його причини
Дефіцит кадрів відчувається в різних галузях економіки внаслідок еміграції та мобілізації. Однак існує додатковий фактор – нереалістичні очікування частини кандидатів, сформовані під впливом сучасних трендів і обіцянок швидкого збагачення без особливих зусиль. Деякі коучі та блогери пропагують ідею про те, що підприємництво є переважнішим за найману працю, що формує спотворене уявлення про способи заробітку.
Проте подібні завищені вимоги можуть позитивно вплинути на ринок праці. Поки одні вимагають “занадто багато”, інші продовжують погоджуватися на “занадто мало”. Коли кількість людей, готових працювати за мінімальну оплату, скорочується, роботодавці змушені підвищувати зарплату.
У пошуках співробітників для вільних вакансій бізнес дійсно підвищує зарплати. Не до рівня 70 тисяч, але в рамках наявних можливостей. Все більше спеціалістів відзначають реальну конкуренцію за працівників.
Молодь часто має вимоги щодо зарплат, які рідко зустрічаються на ринку (фото: Getty Images)
“Виклик підштовхує бізнеси до нових підходів. Розпочалась конкуренція між роботодавцями за працівників, тому природно зріс рівень реальних зарплат. Серед трендів також – активне залучення жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. Крім того, роботодавці почали активніше працевлаштовувати ветеранів”, – зазначає Артур Міхно, генеральний директор Work.ua.
Раніше бізнес прагнув мінімізувати час на перепідготовку спеціалістів. Зараз на це йдуть значно частіше через відсутність альтернативних кандидатів. Однак власники бізнесу зазначають, що до перепідготовки готові частіше жінки старшого віку, ніж молоді люди.
Ще один вихід для роботодавців – виховання молодих кадрів “під себе”. 35% опитаних Європейською бізнес-асоціацією підприємців роблять ставку на співпрацю з навчальними закладами. Проблему може загострити те, що сучасна молодь не обирає професії, які будуть затребувані ринком і державою в перспективі.
Професійні переваги молоді
Найбільш популярними спеціальностями у вищих навчальних закладах у поточній вступній кампанії знову стали так звані “кон’юнктурні” спеціальності, де ринок праці перенасичений, і працевлаштування вкрай утруднене, повідомляють у Міністерстві освіти.
Серед спеціальностей з найбільшим попитом – психологія, медицина, інженерія. Також зріс інтерес до педагогічних спеціальностей.
“Це позитивний сигнал, що абітурієнти частіше обирають інженерію та медицину, оскільки це професії, які визначено будуть затребувані на ринку ще багато років. Це напрями, які держава підтримує через держзамовлення та грантові інструменти. Наприклад, в минулому році медицина не входила до топ-10”, – коментує колишній заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький.
Частина абітурієнтів мріяла навчатися в університетах, подавала документи, але не вступила. Вінницький вважає це не критичним: можна вступити до коледжу або розпочати трудову діяльність.
“Наші коледжі дуже чекають цих людей. І ринок праці їх дуже чекає. Держава фінансує спеціальності, необхідні для розвитку економіки і відновлення країни. Але це не завжди відповідає інтересам абітурієнтів”, – зазначає він.
Сьогодні все частіше кажуть, що вища освіта необхідна не всім, а наявність “якогось диплома” не гарантує працевлаштування за спеціальністю і бажаний рівень доходу. Радянський стереотип “без диплома нічого толкового не вийде” давно втратив актуальність.
У коледжі та профтехучилища молодь вступає на спеціальності кухарів, слюсарів з ремонту автотранспорту, трактористів-машиністів, перукарів, операторів з розробки інформаційного забезпечення та програмного забезпечення, кравців, штукатурів…
