Представники музичної компанії Geisha Ninja Samurai вперше відкрито розповіли про фінансові реалії “Євробачення”, закулісні інтриги та хвилю хейту, яка обрушилася на їхніх артистів після перемоги в національному відборі.
Олександр Волковицьцев, Стас Маликов та Андрій Зайцев керують лейблом, який працює з групою Ziferblat, Машею Кондратенко та Technofight. Компанія також створює музичний супровід для великих ігрових проектів, включаючи знаменитий S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl.
У відвертому інтерв’ю менеджери розкрили правду про те, скільки насправді коштує участь у головному музичному конкурсі Європи, як артисти справлялися з безпрецедентною хвилею критики та чому 100 тисяч євро – це лише мінімальний поріг входу.
Синергія замість конкуренції
– Два ваших артисти одночасно брали участь у національному відборі. Чи не боялися внутрішньої конкуренції?
– Навпаки, ми бачили в цьому можливість взаємного посилення. Ziferblat та Маша Кондратенко залучають різні аудиторії, працюють з різною емоційною температурою. Це дозволило їхнім шанувальникам відкрити щось нове – фанати групи дізналися про Машу, а її слухачі – про Ziferblat. Такий обмін енергіями створив потужну синергію.
Для нас головне було, щоб кожен артист виклався повністю, а результат вийшов чесним і заслуженим. Обидва виконавці цього року гідно боролися за право представляти країну.
Етичний відбір без інтриг
– Чи були спроби інших учасників або їхніх команд завадити вашим артистам?
– Абсолютно ні. Ніякого тиску, інтриг чи підкилимних ігор. Це був один з найспокійніших і етичних національних відборів за останні роки. Більше того, з деякими учасниками зав’язалися дружні стосунки, які переросли в творчі колаборації. Наприклад, народився спільний трек Маші з групою Molodi – справжнє доказ об’єднуючої сили музики.
Платформа для музики чи піару?
– Багато артистів зникають з медійного поля після конкурсу. “Євробачення” – це піар-інструмент чи музична платформа?
– Це питання якості продукту. “Євробачення” – особливе подія, що дозволяє країні презентувати себе світу. Якщо артист приносить щось якісне, індивідуальне та емоційно точне – воно не зникне. Приклад Grisana, яка не потрапила в шортлист, але чию пісню пам’ятають і слухають до цих пір, говорить сам за себе. У музиці є пам’ять, якщо є чесність.
50 людей на одного артиста
– Скільки спеціалістів працює над підготовкою до конкурсу?
– У нашому випадку – близько 50 людей. Це ціла екосистема: менеджмент, PR-команда, музиканти, режисери, хореографи, асистенти. Все працює синхронно, як єдиний механізм, щоб кожен елемент став частиною великої історії.
Ціна участі: від 100 тисяч до мільйона
– Скільки коштує повноцінна кампанія на “Євробаченні”?
– Точну цифру назвати складно – багато що залежить від країни-організатора. Але масштаби вражають: постановка номера для Албанії цього року обійшлася в 170 тисяч євро, а загальний бюджет Люксембургу досяг 1,1 мільйона євро. Наприклад, одна наша димова машина коштувала 9 тисяч євро.
Проте щорічно топ-10 конкурсу доводить: перемога не завжди залежить від бюджету. Яскравість ідеї, емоційна точність та автентичність артиста часто важать більше, ніж грошові витрати.
– Яка стаття витрат найдороща?
– Конкурс у Швейцарії став найкоштовнішим в історії. Зазвичай основні витрати – логістика: привезти, розмістити та забезпечити команду з 20 людей на два тижні. Але цього року нам “пощастило” потрапити в одну з дорожчих країн Європи, і вартість продакшену зросла втричі порівняно з попередніми роками.
100 тисяч євро – мінімальний поріг
– Чи правда, що без 100 тисяч євро на конкурс краще не йти?
– На жаль, так. Якщо мета – просто пройти національний відбір, ще можна викрутитися з меншими засобами. Але для серйозного представлення країни на міжнародному рівні потрібен відповідний бюджет. Навіть великі делегації цього року стикнулися з фінансовими труднощами.
– Допомагає…
