Азербайджан в останній час демонструє дедалі більшу незалежність від російської політики. У липні цього року азербайджанська державна компанія SOCAR спільно з українським «Нафтогазом» запустили постачання каспійського газу в Україну через південноєвропейські маршрути.
На початку серпня відбулося підписання історичної мирної угоди між Азербайджаном та Вірменією за участю американського президента Дональда Трампа. Ця зустріч у Білому домі стала значною дипломатичною перемогою Вашингтона в регіоні, який традиційно розглядався Москвою як сфера власного впливу.
Кремль не залишився осторонь таких геополітичних зрушень. Російські сили завдали ударів по об’єктам газотранспортної інфраструктури в Одеській області, через які здійснюється імпорт азербайджанського газу, а потім атакували нафтобазу SOCAR у тому ж регіоні.
Президенти Володимир Зеленський та Ільхам Алієв провели телефонні переговори, під час яких засудили цілеспрямовані російські атаки. Згідно з інформацією в ЗМІ, Баку розглядає можливість постачання військового обладнання в Україну у разі продовження подібних нападів.
Про взаємозв’язок азербайджанської політики та російських ударів по українських об’єктах, а також про потенційні способи російського протидії інтересам Азербайджану розповів в інтерв’ю президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», фахівець у сфері нафтової та газової індустрії Михайло Гончар.
Атаки як акт помсти
— Чи бачите ви зв’язок між російськими атаками на об’єкти SOCAR і компресорну станцію для азербайджанського газу з політичним курсом Баку?
— Це явні акції помсти, продиктовані безсиллям путінського режиму, що читається цілком очевидно. До цього слід додати ситуацію з забрудненою нафтою Azeri Light у нафтопроводі «Баку-Тбілісі-Джейхан». У турецькому терміналі «Джейхан» наприкінці липня була виявлена азербайджанська нафта з вмістом хлорорганічних сполук, небезпечних для переробки.
Хоча причини потрапляння хлорорганіки в нафту ще з’ясовуються, більшість експертів сходяться на думці, що це була операція російської агентури. Азербайджан отримує значні доходи від експорту цієї нафти.
Фото: Нещодавно стався інцидент з «забрудненням» азербайджанської нафти в міжнародному нафтопроводі (Getty Images)
Росія перейшла до багаторівневого шкідництва проти Азербайджану. Пряме протистояння для неї неприпустимо через обмежений вплив на Південному Кавказі та небажання псувати відносини з підтримуючою Азербайджан Туреччиною, але дрібні провокації — це те, що Кремль вміє робити добре.
«Контракт століття» та європейський ринок
— Нафта Azeri Light постачається в Європу по цьому нафтопроводу?
— Саме так, це частина «Контракту століття» — угоди про нафтові поставки з Азербайджану між SOCAR та європейськими і американськими нафтовими компаніями, підписаної в 1994 році. Нафта видобувається на каспійському шельфі, транспортується по нафтопроводу «Баку-Тбілісі-Джейхан» до турецького термінала «Джейхан», звідки танкерами доставляється на середземноморський ринок.
Газові загрози та диверсійні можливості
— Чи здатна Росія вжити заходів проти Азербайджану на газовому ринку?
— Ринковими методами вона безсила, оскільки «Газпром» фактично втратив європейський ринок. SOCAR не є конкурентом «Газпрома» — це зовсім різні вагові категорії: експорт «Газпрома» в Європу в 2021 році становив близько 180 млрд кубометрів, у той час як експорт SOCAR в 2024 році знаходився на рівні 13 млрд кубометрів. Тим не менш, азербайджанський газ розширює своє присутність на європейському ринку, хоча й у обмеженому масштабі — в основному в країнах Південної Європи та на Балканах.
Як тільки з’явилася можливість постачань азербайджанського газу за складним маршрутом через Південний Кавказ, Туреччину, Болгарію і далі реверсом по Трансбалканському газопроводу через Румунію в Молдову і Україну, хоч і невеликими обсягами, в Кремлі дали вказівку завдати удару по SOCAR. Це був не фатальний удар, але символічне послання: «Може бути і гірше».
Росія здатна нанести серйозний збиток Азербайджану через приховані диверсійні операції в Каспії. Азербайджан веде видобуток нафти і газу на каспійському шельфі, де розміщені відповідні платформі та підводні трубопроводи, що транспортують ресурси до терміналів і на світовий ринок.
У складі Каспійської флотилії Кремль має спеціальні підрозділи для диверсійних операцій. Це можуть бути диверсії, замасковані під технічні інциденти — нібито «щось зламалося на платформі, і нафта з газом потрапили в море». У Кремля відпрацьовані технології маскування злонамірених дій під технічні збої.
Фото: Нещодавно стався інцидент з «забрудненням» азербайджанської нафти в міжнародному нафтопроводі (Getty Images)
